У Музеї української діаспори відкрили нову постійну експозицію

У Києві відбулося відкриття нової постійної експозиції з нагоди дня заснування Музею української діаспори, що представляє історію та мистецьку спадщину українців світу.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбуці.

 

Так, у чотирьох залах розгортається понад сторічний життєпис світових українців – від історії перших переселенців "на вільні землі", які перетнули океан наприкінці ХlХ століття, до представників третьої хвилі еміграції, що опинилися за межами батьківщини під час Другої світової війни, та їхніх нащадків.

У музейному просторі постають особисті долі пересічних емігрантів та життєвий шлях видатних українців світу, розкривається діяльність українських закордонних громад та ключові епізоди історії неповерненців і політичних біженців, експонуються видатні мистецькі твори та унікальні історичні артефакти.

Серед відомих персоналій, представлених у музеї, – державні та політичні діячі Павло та Данило Скоропадські, останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк, герой російсько-української неоголошеної війни Маркіян Паславський. Вони належали до різних поколінь, жили в різних куточках світу, але присвятили своє життя єдиній меті – боротьбі за незалежність України.

Зауважується, що змістовним акцентом експозиції є розповідь про закордонні спільноти, діяльність яких була спрямована на відновлення української державності та збереження національної ідентичності, мови, культури. Унікальні експонати та світлини розкривають роботу Українського Національного об'єднання в Канаді, Світового конгресу українців, Пласту та ін.

"Неабияку цінність має мистецька колекція, представлена в експозиції. Глядач має змогу познайомитися з творчістю видатних художників українського походження: Давида Бурлюка, Людмили Морозової, Петра Капшученка, Олекси Булавицького, Анатоля Коломийця, Петра Кравченка, Тимофія Мессака, Степана Хвилі.

Різнобічно висвітлена в музейному просторі родинна історія і творча спадщина видатної мистецької династії Кричевських, представників трьох поколінь художників, які в різні часи опинилися у Франції, США, Венесуелі", – йдеться в повідомленні.

Також відвідувачі можуть познайомитися із діяльністю Української республіканської капели та її творця – диригента Олександра Кошиця, завдяки якому світ дізнався про музичну Україну. Розповідає музей також і про знаменитого хореографа українського походження – Сержа Лифаря.

Значна частина артефактів – це нові надходження до музейної колекції, які були подаровані закладу нещодавно. Символічними експонатами є грудка української землі, яка в 1940-і помандрувала світом і врешті повернулася додому, а також парадний мундир американської військової академії Вест-Пойнт. Військова форма належала випускникові Академії Маркіяну Паславському, який народився в США, але повернувся на історичну батьківщину й героїчно загинув 2014 року під Іловайськом.


Автори проєкту:

Оксана Підсуха, директорка Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Назар Розлуцький, провідний науковий співробітник Музею української діаспори, кандидат історичних наук,

Ганна Лексіна, провідна наукова співробітниця Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Володимир Таран, художник, дизайнер проєкту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.