У Музеї української діаспори відкрили нову постійну експозицію

У Києві відбулося відкриття нової постійної експозиції з нагоди дня заснування Музею української діаспори, що представляє історію та мистецьку спадщину українців світу.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбуці.

 

Так, у чотирьох залах розгортається понад сторічний життєпис світових українців – від історії перших переселенців "на вільні землі", які перетнули океан наприкінці ХlХ століття, до представників третьої хвилі еміграції, що опинилися за межами батьківщини під час Другої світової війни, та їхніх нащадків.

У музейному просторі постають особисті долі пересічних емігрантів та життєвий шлях видатних українців світу, розкривається діяльність українських закордонних громад та ключові епізоди історії неповерненців і політичних біженців, експонуються видатні мистецькі твори та унікальні історичні артефакти.

Серед відомих персоналій, представлених у музеї, – державні та політичні діячі Павло та Данило Скоропадські, останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк, герой російсько-української неоголошеної війни Маркіян Паславський. Вони належали до різних поколінь, жили в різних куточках світу, але присвятили своє життя єдиній меті – боротьбі за незалежність України.

Зауважується, що змістовним акцентом експозиції є розповідь про закордонні спільноти, діяльність яких була спрямована на відновлення української державності та збереження національної ідентичності, мови, культури. Унікальні експонати та світлини розкривають роботу Українського Національного об'єднання в Канаді, Світового конгресу українців, Пласту та ін.

"Неабияку цінність має мистецька колекція, представлена в експозиції. Глядач має змогу познайомитися з творчістю видатних художників українського походження: Давида Бурлюка, Людмили Морозової, Петра Капшученка, Олекси Булавицького, Анатоля Коломийця, Петра Кравченка, Тимофія Мессака, Степана Хвилі.

Різнобічно висвітлена в музейному просторі родинна історія і творча спадщина видатної мистецької династії Кричевських, представників трьох поколінь художників, які в різні часи опинилися у Франції, США, Венесуелі", – йдеться в повідомленні.

Також відвідувачі можуть познайомитися із діяльністю Української республіканської капели та її творця – диригента Олександра Кошиця, завдяки якому світ дізнався про музичну Україну. Розповідає музей також і про знаменитого хореографа українського походження – Сержа Лифаря.

Значна частина артефактів – це нові надходження до музейної колекції, які були подаровані закладу нещодавно. Символічними експонатами є грудка української землі, яка в 1940-і помандрувала світом і врешті повернулася додому, а також парадний мундир американської військової академії Вест-Пойнт. Військова форма належала випускникові Академії Маркіяну Паславському, який народився в США, але повернувся на історичну батьківщину й героїчно загинув 2014 року під Іловайськом.


Автори проєкту:

Оксана Підсуха, директорка Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Назар Розлуцький, провідний науковий співробітник Музею української діаспори, кандидат історичних наук,

Ганна Лексіна, провідна наукова співробітниця Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Володимир Таран, художник, дизайнер проєкту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.