АНОНС: Прем’єра документального фільму «Депортація 44-46»

На фестивалі «Молодість відбудеться прем’єра документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню понад 480 тисяч українців з території сучасної Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомила пресслужба кінокомпанії УМ-Груп.

 

Стрічка розповідає, як польські та радянські комуністи наприкінці Другої світової війни організували депортацію корінного українського населення з земель південно-східної Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина, Любачівщина, Західна Бойківщина. В картині використано невідомі до цього часу кадри хроніки, фотографії та документи.

Разом із документальною оповіддю у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит "переселенки" в кабінеті КҐБ через 20 років після закінчення депортації. Крім того, автори стрічки створили історичну реконструкцію з реалістичним зображенням жахливих умов товарних вагонів, у яких депортували українців.

Сценарій стрічки отримав схвальні відгуки українських та польських істориків. Так, із польського боку текст рецензував професор Жешувського університету Ян Пісулінські, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.


Творча група:

У ролях: Лариса Руснак, Ірина Лазер, Дарина Новікова,Вадим Курилко

Режисерка: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Автор сценарію: Тарас Лазер

Продюсери: Артем Денисов, Олена Яковенко

Оператор-постановник: Євгеній Кирей

Музика: Оксана Моргунець

Пісні: Ірина Лазер та гурт Mavka

Науковий консультант: Роман Кабачій


Час:
3 червня, четвер, 18:00


Місце: Фестиваль "Молодість" у кінопросторі поруч із Аркою дружби народів в Києві


Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Квитки та додаткову інформацію розміщено на сторінці фестивалю "Молодість".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.