В Італії очистили каплицю родини Медічі за допомогою бактерій

У Флоренції команда істориків, науковців та реставраторів змогла за допомогою бактерій очистити старовинну каплицю родини Медічі, оздоблену скульптурами Мікеланджело.

Про це пише Buro 24/7 із посиланням на The New York Times.

 
Фото: Gianni Cipriano

Таємний експеримент провели восени 2020 року, коли каплиця Медічі була відкрита для відвідувачів з обмеженнями через COVID-19. Італійські дослідники та реставратори випустили бактерії, які харчуються брудом, на мармурові шедеври Мікеланджело.

Відомо, що в каплиці поховані члени родини Медічі, зокрема флорентійський герцог Алессандро. Вчені допускають, що його поховання могло бути здійснено не за правилами. Впродовж століть останки залишали на мармурі глибокі плями.

Жодні хімічні засоби не могли впоратися з брудом, поки дослідники не спробували випустити на мармур вісім штамів бактерій Serratia ficaria SH7, які не завдають шкоди людям, але відомо, що вони харчуються брудом. Завдяки цим мікроорганізмам команда змогла позбутися всіх плям на каплиці.

"SH7 з'їли Алессандро", — розповіла The New York Times Моніка Біетті, колишня директорка музею капели Медічі. Реставратори стверджують, що подібний метод очистки найбільш сприятливий для людського здоров'я, для довкілля та самих творів мистецтва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.