Григоренко vs Жуков: суд втретє скасував перейменування проспекту в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Маршала Жукова

Про це кореспондентові Укрінформу розказав позивач від ВО "Свобода" Андрій Коломійцев.

 

"Щойно суддя Катерина Севастьянова після перебування у нарадчій кімнаті оголосила рішення суду: скасувати 1-й пункт рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка, що у Немишлянському районі Харкова, у проспект Маршала Жукова, і це є наша перемога.

Інші пункти рішення міськради не мають відношення до перейменування і торкаються наміру міськради звертатися до різних судових інстанцій, аж до Касаційного суду", - зазначив Коломійцев.

За його словами, судове засідання почалося з дебатів. Представники міськради - дві жінки-юристки - на суд не прийшли, посилаючись на зайнятість у других судових процесах. У дебатах взяли участь представники позивачів - депутати міськради від фракції "Блок Світличної "Разом!" Дмитро Булах та Ігор Черняк й представник "Європейської солідарності" Сергій Романенко.

"У ході дебатів доведено, що рішення міськради неправомірне, бо не відповідає закону про топонімику, і, насправді, є прихованим наміром увічнити ім"я Жукова", - додав Коломійцев.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.