Григоренко vs Жуков: суд втретє скасував перейменування проспекту в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Маршала Жукова

Про це кореспондентові Укрінформу розказав позивач від ВО "Свобода" Андрій Коломійцев.

 

"Щойно суддя Катерина Севастьянова після перебування у нарадчій кімнаті оголосила рішення суду: скасувати 1-й пункт рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка, що у Немишлянському районі Харкова, у проспект Маршала Жукова, і це є наша перемога.

Інші пункти рішення міськради не мають відношення до перейменування і торкаються наміру міськради звертатися до різних судових інстанцій, аж до Касаційного суду", - зазначив Коломійцев.

За його словами, судове засідання почалося з дебатів. Представники міськради - дві жінки-юристки - на суд не прийшли, посилаючись на зайнятість у других судових процесах. У дебатах взяли участь представники позивачів - депутати міськради від фракції "Блок Світличної "Разом!" Дмитро Булах та Ігор Черняк й представник "Європейської солідарності" Сергій Романенко.

"У ході дебатів доведено, що рішення міськради неправомірне, бо не відповідає закону про топонімику, і, насправді, є прихованим наміром увічнити ім"я Жукова", - додав Коломійцев.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.