АНОНС: Літня архівна онлайн-школа: студентів запрошують подавати заявки

Досі вважаєте, що архіви — таємні і закриті? Не знаєте, як до них підступитися і з чого почати? Або, може, ви вже працювали з архівними справами, але хочете послухати про лайфхаки колег?

Центр досліджень визвольного руху запрошує взяти участь у Літній архівній онлайн-школі 5—9 липня 2021 року.

 

Учасники школи досліджуватимуть таємниці режимних архівів, розплутуватимуть історії про агентів спецслужб, працюватимуть зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчитимуться робити власні архівні розслідування.

Літня архівна онлайн-школа — це:

·10 теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які навчать вас перетворювати архівні документи на живі історії;

·робота з різними архівними документами та можливість реалізувати власне мікродослідження;

·групова робота за тематичними інтересами;

·"вихід за площину" — переконаєтеся, що робота в архіві — це не тільки про політичну історію, а про повсякдення, культуру, соціум (і взагалі майже про все);

·публікація кращих випускних робіт на сторінках інформаційних партнерів проекту.

ЦДВР запрошуємо студентів — істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розгляне заявки молодих дослідників, докторантів та медійників.


Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Галузевий архів Служби Безпеки України. Підтримку у проведенні онлайн-школи надає Український культурний фонд.


Час
: 5—9 липня 2021 року


Місце
: онлайн


Для участі у літній архівній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM. Сертифікат отримають студенти, які відвідали усі навчальні модулі та виконали практичні завдання. Випускники школи також отримають комплекти навчальної літератури.


Дедлайн
 зголошення на участь у школі — 30 червня, 20.00. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 1 липня, 23 години 59 хвилин.


У разі додаткових питань напишіть на скриньку: iovpope@gmail.com або в особисті повідомлення координатору школи Євгенію Шатілову: https://www.facebook.com/stupotmundi


Архівна онлайн школа відбувається за підтримки Українського культурного фонду у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.