На Полтавщині відкривають першу чергу етносела «Гончарія»

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному на Полтавщині оголосив про відкриття свого нового підрозділу у Малих Будищах – етносела «Гончарія».

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

"18 червня 2021 року відкриє свої двері для відвідувачів новий, унікальний Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія"). Це тільки перша черга, але вже так багато цікавого", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть оглянути будівлю, в якій відтворено інтер'єр традиційного житла першої половини ХХ століття.

У експозиції представлено творчий спадок малобудищанських гончарів, кухонний реманент, давні меблі, родинні фото, старовинні ікони, традиційний український одяг й інші реліквії повсякденного побуту гончарів.

Вартість вхідного квитка на територію Музею малобудищанського гончарства для дорослих становитиме 30 гривень, для школярів – 20 гривень. Після відкриття діятиме акційна пропозиція: у разі придбання комплексного квитка до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вхід до етносела "Гончарія" буде безкоштовним.


Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія") – історичний з елементами краєзнавчого підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.