В одеському музеї відкрилась виставка вишитих рушників

У філії регіонального історико-краєзнавчого музею "Степова Україна", що на вул. Ланжеронівській в Одесі, відкрили виставку "Чарівний світ рушників Одеської області".

Показали 38 виробів, створених руками вихованців центру дитячо-юнацької творчості "Еврика". Це копії оригінальних рушників кінця XIX-початку XX ст. Такі виготовляли на півночі регіону, пише "Думская".

 

На виставці представили весільні, пісні, обрядові рушники. Також незвичайний рушник виконаний у техніці качалочкової гладі із зображенням собачок на повідку.

Такий рушник жінки вишивали за одну ніч, перед тим як їхні чоловіки або сини вирушали на війну чи полювання. Вважалося, що він служитиме для них оберегом.

 

"Кожен рушник – зі своїм архаїчним орнаментом та власними символами. Їх головний акцент в тому, щоб врятувати енергетику людини від злих сил", - каже в.о. директора "Степової України" Галина Загребенюк.

Виставка триватиме протягом двох місяців.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.