В одеському музеї відкрилась виставка вишитих рушників

У філії регіонального історико-краєзнавчого музею "Степова Україна", що на вул. Ланжеронівській в Одесі, відкрили виставку "Чарівний світ рушників Одеської області".

Показали 38 виробів, створених руками вихованців центру дитячо-юнацької творчості "Еврика". Це копії оригінальних рушників кінця XIX-початку XX ст. Такі виготовляли на півночі регіону, пише "Думская".

 

На виставці представили весільні, пісні, обрядові рушники. Також незвичайний рушник виконаний у техніці качалочкової гладі із зображенням собачок на повідку.

Такий рушник жінки вишивали за одну ніч, перед тим як їхні чоловіки або сини вирушали на війну чи полювання. Вважалося, що він служитиме для них оберегом.

 

"Кожен рушник – зі своїм архаїчним орнаментом та власними символами. Їх головний акцент в тому, щоб врятувати енергетику людини від злих сил", - каже в.о. директора "Степової України" Галина Загребенюк.

Виставка триватиме протягом двох місяців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.