У музеї Полтавської битви з’явився аудіогід шведською мовою – ОП

У Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбувся запуск аудіогіда шведською мовою.

Участь у церемонії початку роботи аудіогіда взяли дружина Президента Олена Зеленська та посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, повідомляє пресслужба глави держави.

 

Зазначається, що аудіогід перекладено в межах проєкту культурної дипломатії та за сприяння посольства Швеції в Україні.

В ОПУ підкреслили, що ця ініціатива зміцнює дружні відносини між Україною й Швецією та розширює доступ шведських туристів до таких унікальних спільних історичних пам'яток, як Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

"Дуже радий бачити, як ініціатива першої леді перекласти аудіогід до Музею Полтавської битви шведською мовою не лише сприяє історичному та культурному зв'язку між нашими країнами, а й робить такі історичні пам'ятки в Україні більш доступними для відвідувачів зі Швеції", – зазначив Тобіас Тиберг.

Також повідомляється, що було представлено новий сучасний сайт музею трьома мовами. Його розробила шведсько-українська IT-компанія Beetroot задля підтримки та розвитку історико-культурної спадщини Полтавщини.

В ОПУ додали, що Музей Полтавської битви – один із найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Полтавщини і єдиний в Україні заповідник, який входить до міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.