АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

Експертний корпус організовує онлайн-лекцію історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

23 червня о 20:00 відбудеться онлайн-лекція історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

 

23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий Євген Коновалець.

 Коли СРСР запланував операцію із ліквідації очільника ОУН і чи давав дозвіл на її початок особисто Сталін?

 Хто із агентів радянської спецслужби ввійшов у найближче оточення Коновальця?

 Чому і що кіллер Судоплатов у своїх мемуарах вигадав, прибрехав та перекрутив?

На лекції розберемо мемуари Павла Судоплатова, а також звіримо їх із офіційними даними голландської поліції, свідченнями учасників ОУН та документами ЧК-КҐБ.

Володимир Бірчак - історик, заступник головного редактора "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016).

Модерує захід - Аліна Карбан, проєктна менеджерка освітньої платформи "Експертний Корпус".

Передбачено формат онлайн та наживо. Відеозаписи будуть у вільному доступі на fb-сторінці - https://www.facebook.com/ExpertCorps

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.