У Києві відкрито виставку про допомогу союзників у Другій світовій

Виставка ініційована ГО «Корпус справедливості» за партнерської підтримки Українського інституту національної пам’яті і спростовує тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що «ленд-ліз» не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної армії на Східному фронті Другої світової війни

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у Києві, на Контрактовій площі, відкрили фотодокументальну виставку "Lend-lease - зброя перемоги", повідомляє Укрінформ.

 
Фото Геннадія Мінченка

"Cьогодні 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Всі ми знаємо про те, що 22 червня почали бомбити Київ. Але лише згодом ми дізналися, що насправді війна на теренах України прийшла в 1939 році, і лише згодом, після відступу радянських військ, ми дізналися, що Хрещатик було підірвано саме радянськими військами.

Ця виставка - нагадування про те, що ті мільйони жертв, яких, на жаль, зазнала і Україна під час Другої світової війни, мають бути вшановані, в тому числі і в такий спосіб, тому що ми маємо знати тих героїв, які насправді нам допомагали.

Це нагадування про те, що не тільки завдяки самовідданим жертвам радянських людей, а всіх людей, як брали участь в цій війні, перемога була здобута. Але й завдяки підтримці наших партнерів, в першу чергу США та Британії", - зазначив на презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.