«Велика реставрація»: програму запустили у Національному художньому музеї та Хотинській фортеці

У межах "Великої реставрації" розпочалось фінансування робіт в Національному художньому музеї України та Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Що б не розповідали наші політичні опоненти, ми розпочинаємо фінансування об'єктів "Великої Реставрації" для закладів, що подали відповідні заявки. У бюджеті, згідно помісячного плану, передбачили кошти на фінансування робіт у Національному художньому музеї України на суму 20 млн грн та Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" на суму 2,7 млн гривень", - повідомив Ткаченко.

Як зазначив міністр, іншим закладам, проєкти яких відібрані для реалізації в програмі "Велика Реставрація" у поточному році, буде забезпечено відкриття фінансування після надходження від них відповідних заявок з підтверджуючими документами.

8 червня Ткаченко заявив, що у межах "Великої реставрації" планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.