У Римі Колізей вперше за свою історію відкриває підземелля

У Римі публіці вперше покажуть підземелля Колізею, яке називається гіпогей —приміщення, де гладіатори та тварини чекали, перш ніж з’явитися на арені.

Про це повідомляє CNN.

 

Тепер туристи зможуть пройти коридорами по деревʼяній платформі і помилуватися арками, які зʼєднували кімнати. Раніше підземелля освітлювалося свічками, але нині, після двох тисяч років поступової руйнації рівня землі навколо, туди проникає сонячне світло.

Виступаючи на церемонії відкриття, директорка Археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо сказала, що реставраційні роботи дозволять людям краще зрозуміти, як колись функціонував Колізей.

Проєкт реставрації, в рамках якого за останнє десятиліття відновили весь Колізей, розпочався у 2011 році. Тоді модний дім Todʼs виділив на це 25 мільйонів євро. Реставрація проводилася в три основних етапи, починаючи з ретельного очищення фасаду памʼятки, і переходячи згодом до підземних зон. Невелика частина гіпогею була відкрита для публіки у 2016 році.

Археологи, реставратори, інженери і архітектори були серед експертів, які працювали над тим, щоб максимально надати памʼятці колишнього вигляду.

Команда використовувала фотографічні дослідження, картографування поверхні, а також робила повільну і копітку роботу по змиванню багатовікового бруду, відкладень і мікроорганізмів (водоростей та лишайників).

У деяких частинах їм довелося прибрати сліди попередніх реставрацій, які з часом зруйнувалися, і замінити їх більш автентичними матеріалами. Реставратори також встановили систему, що зменшує проникнення води в камʼяну кладку — це одна з основних причин гниття.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.