У Римі Колізей вперше за свою історію відкриває підземелля

У Римі публіці вперше покажуть підземелля Колізею, яке називається гіпогей —приміщення, де гладіатори та тварини чекали, перш ніж з’явитися на арені.

Про це повідомляє CNN.

 

Тепер туристи зможуть пройти коридорами по деревʼяній платформі і помилуватися арками, які зʼєднували кімнати. Раніше підземелля освітлювалося свічками, але нині, після двох тисяч років поступової руйнації рівня землі навколо, туди проникає сонячне світло.

Виступаючи на церемонії відкриття, директорка Археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо сказала, що реставраційні роботи дозволять людям краще зрозуміти, як колись функціонував Колізей.

Проєкт реставрації, в рамках якого за останнє десятиліття відновили весь Колізей, розпочався у 2011 році. Тоді модний дім Todʼs виділив на це 25 мільйонів євро. Реставрація проводилася в три основних етапи, починаючи з ретельного очищення фасаду памʼятки, і переходячи згодом до підземних зон. Невелика частина гіпогею була відкрита для публіки у 2016 році.

Археологи, реставратори, інженери і архітектори були серед експертів, які працювали над тим, щоб максимально надати памʼятці колишнього вигляду.

Команда використовувала фотографічні дослідження, картографування поверхні, а також робила повільну і копітку роботу по змиванню багатовікового бруду, відкладень і мікроорганізмів (водоростей та лишайників).

У деяких частинах їм довелося прибрати сліди попередніх реставрацій, які з часом зруйнувалися, і замінити їх більш автентичними матеріалами. Реставратори також встановили систему, що зменшує проникнення води в камʼяну кладку — це одна з основних причин гниття.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.