У Львові презентували книгу про наймолодшого сина Івана Франка - Петра

У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка презентували монографію франкознавця, кандидата філологічних наук Наталі Тихолоз «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)», яка належить до серії унікальних видань «Бібліотека Дому Франка».

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Ця книжка про людину, яка зуміла знайти свій власний шлях у житті, яка зуміла вийти із слави і тіні свого батька і знайти самого себе. І це дуже важливо. Разом з тим ця книга розповідає про великий рід Франків, який починається і закінчується не лише на Іванові Франкові, а й живе в своїх нащадках.

Ця книга про багатогранну особистість Петра Франка, котрий, чим би не захоплювався і чим би не займався, - завжди робив із цього великі справи" - зазначила Тихолоз.

Книга заснована на історичних фактах та архівних документах та ілюстрована меморіальними світлинами.

Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко нагадав, що у жовтні минулого року відкрили перший в Україні пам'ятник Петру Франку у Нагуєвичах, а у Львові відбулося грандіозне відкриття муралу "Петро Франко. Повернення" авторства Святослава Владики.

"Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи. І ми усі маємо знати про це набагато більше. І завдяки книзі Наталі Тихолоз – тепер маємо таку можливість", - додав Собко.

Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.