Великі динозаври почали вимирати ще за 10 мільйонів років до падіння астероїда

Учені відновили історію загибелі динозаврів та виявили, що тварини почали вимирати задовго до космічного удару, який викликав глобальну катастрофу.

Про це повідомляє Nature Communications.

 

Автори нового дослідження, яким керував філогенетик Фабʼєн Кондамін з Французького національного центру наукових досліджень, проаналізували 1,6 тисячі викопних решток динозаврів, щоб оцінити швидкість видоутворення і зникнення шести основних сімейств динозаврів: анкілозаврів, цератопсидів, гадрозавридів, ромеозавридів, троодонтидів і тиранозаврових.

Науковці виявили, що різноманітність динозаврів почала скорочуватися приблизно 76 мільйонів років тому, тобто за 10 мільйонів років до падіння астероїда.

Вони припускають, що це повʼязано зі збільшенням темпів вимирання старіших видів, яким, можливо, не вистачало еволюційної новизни, тож вони були нездатні адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища.

Відтак екологічні та фізичні фактори могли стати каталізатором зникнення видів динозаврів у пізньому крейдяному періоді. Холодні температури, ймовірно, створювали проблеми, зокрема, для великих динозаврів, оскільки вони покладалися на теплий клімат для підтримки стабільної температури тіла.

"Якщо визначення статі у динозаврів залежало від температури, як у крокодилів і черепах, то зміна статі ембріонів могла спричинити втрату різновидів з похолоданням клімату в кінці крейдяного періоду", — говорять науковці.

Дані нового дослідження показують, що остаточне вимирання динозаврів можна пояснити виключно потужним зіткненням з астероїдом. Хоча вчені не можуть безпосередньо вказати на точні екологічні механізми, що лежать в основі впливу глобального похолодання на видоутворення і швидкість зникнення динозаврів.

Результати підтверджують ідею про те, що довгострокові зміни навколишнього середовища, ймовірно, зробили динозаврів схильними до зникнення навіть до падіння астероїда.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.