Дробович: заборона в Росії критикувати «офіційну версію» історії веде до тоталітаризму

Намагання Росії переписати історію і заборонити раціональну критику суперечливих питань історії всередині країни є шляхом до тоталітаризму

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович, коментуючи прийняття Держдумою Росії закону про фактичне переслідування осіб за прирівнювання Третього Рейху до СРСР.

 

"Спроби Росії переписати історію є жалюгідними, і чим далі, тим більше людей це розумітимуть. Заборона на думку та раціональну критику – це шлях до тоталітаризму. Фахівці у колишніх країнах соцтабору, а також в ЄС розуміють – що це означає і до чого веде. На мою думку, це не матиме добрих наслідків для росіян. Цей сумнівний нормативний акт, крім того, що зашкодить академічній свободі, наразі викликає лише подив щодо рівня якості й осмисленості законотворення в Російській Федерації", - підкреслив Дробович.

За його словами, Україна послідовно підтримує Польщу в боротьбі за історичну справедливість і правду. Відтак напад на Польщу спочатку Третього Рейху 1 вересня, а потім СРСР 17 вересня український історик назвав "співучастю у розв'язанні Другої світової війни".

Дробович підкреслив, що встановлення Білоруссю у день нападу СРСР на Польщу 17 вересня нового національного свята – Дня національної єдності – є негідним вчинком.

"Встановлюючи таке свято, Білорусь демонструє, що на рівні державної ідеології продовжує рухатися в руслі радянської та сучасної російської історичної парадигми", - констатував Дробович.

Голова УІНП підкреслив, що російська влада своїми наративами переважно отруює власне населення.

"Однак як тільки це виходить за межі Росії й потрапляє в наш інформаційний простір, то ми – спільно з іншими партнерськими інституціями, які займаються збереженням і відновленням історичної пам'яті в Польщі, Литві, Чехії тощо – координуємося і захищаємося в рамках Платформи європейської пам'яті та сумління", - резюмував голова УІНП.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.