Дробович: заборона в Росії критикувати «офіційну версію» історії веде до тоталітаризму

Намагання Росії переписати історію і заборонити раціональну критику суперечливих питань історії всередині країни є шляхом до тоталітаризму

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович, коментуючи прийняття Держдумою Росії закону про фактичне переслідування осіб за прирівнювання Третього Рейху до СРСР.

 

"Спроби Росії переписати історію є жалюгідними, і чим далі, тим більше людей це розумітимуть. Заборона на думку та раціональну критику – це шлях до тоталітаризму. Фахівці у колишніх країнах соцтабору, а також в ЄС розуміють – що це означає і до чого веде. На мою думку, це не матиме добрих наслідків для росіян. Цей сумнівний нормативний акт, крім того, що зашкодить академічній свободі, наразі викликає лише подив щодо рівня якості й осмисленості законотворення в Російській Федерації", - підкреслив Дробович.

За його словами, Україна послідовно підтримує Польщу в боротьбі за історичну справедливість і правду. Відтак напад на Польщу спочатку Третього Рейху 1 вересня, а потім СРСР 17 вересня український історик назвав "співучастю у розв'язанні Другої світової війни".

Дробович підкреслив, що встановлення Білоруссю у день нападу СРСР на Польщу 17 вересня нового національного свята – Дня національної єдності – є негідним вчинком.

"Встановлюючи таке свято, Білорусь демонструє, що на рівні державної ідеології продовжує рухатися в руслі радянської та сучасної російської історичної парадигми", - констатував Дробович.

Голова УІНП підкреслив, що російська влада своїми наративами переважно отруює власне населення.

"Однак як тільки це виходить за межі Росії й потрапляє в наш інформаційний простір, то ми – спільно з іншими партнерськими інституціями, які займаються збереженням і відновленням історичної пам'яті в Польщі, Литві, Чехії тощо – координуємося і захищаємося в рамках Платформи європейської пам'яті та сумління", - резюмував голова УІНП.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.