Нардепи пропонують повернути звання Героя України Бандері та Шухевичу

Група народних депутатів пропонує президенту Володимиру Зеленському повернути звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері та головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт парламенту.

 

Проєкт постанови № 5721 зареєстрували в Раді 1 липня. Ним пропонується надати звання Герой України учаснику УПА Тарасу Бульбі-Боровцю, а також повернути звання Бандері та Шухевичу.

Ініціаторами постанови є понад 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.

Постановою також передбачено рекомендації для Кабміну щодо створення організаційного комітету розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА, яке відбудеться 14 жовтня.

Також проєкт містить рекомендації для Державного комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 80-річчя створення УПА.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття проекту постанови дасть можливість на державному рівні відзначити створення УПА.

У жовтнi 2007 року президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квітня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, мотивуючи це тим, що він не був громадянином незалежної України.

12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України визнаний недійсним через рішення суду.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.