У столиці демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського. Таке рішення сьогодні підтримали 80 депутатів Київської міської ради.

 

Як зазначили в Київській міській раді, пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

"З метою забезпечення інтересів громади столиці виникла необхідність щодо демонтажу пам'ятного знаку. Адже в результаті тимчасової окупації державою‑агресором частини території̈ України та грубого порушення принципів і норм міжнародного права потрібно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Держава-агресор загрожує збереженню суверенітету України, всупереч мирним угодам. У результаті пам'ятні знаки на честь дружби втратили свій сенс і викликають значний суспільний резонанс", – наголосили в Київській міській раді.

Демонтований пам'ятний знак буде передано на зберігання Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації до моменту створення музею тоталітаризму у столиці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.