У столиці демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського. Таке рішення сьогодні підтримали 80 депутатів Київської міської ради.

 

Як зазначили в Київській міській раді, пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

"З метою забезпечення інтересів громади столиці виникла необхідність щодо демонтажу пам'ятного знаку. Адже в результаті тимчасової окупації державою‑агресором частини території̈ України та грубого порушення принципів і норм міжнародного права потрібно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Держава-агресор загрожує збереженню суверенітету України, всупереч мирним угодам. У результаті пам'ятні знаки на честь дружби втратили свій сенс і викликають значний суспільний резонанс", – наголосили в Київській міській раді.

Демонтований пам'ятний знак буде передано на зберігання Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації до моменту створення музею тоталітаризму у столиці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.