На Харківщині створять Музей монументального мистецтва минулого

У Національному меморіальному комплексі "Висота маршала І.С. Конєва" створять парк монументального мистецтва, а основними експонатами стануть декомунізовані пам'ятники та скульптури

Деталі про створення музею розповіли у "Суспільне" із посиланням на заступника генерального директора з наукової роботи комплексу Віталія Яковлєва.

 

Наразі у меморіальному комплексі просто консолідують різні декомунізовані пам'ятники, які залишилися у регіоні, їх передають із різних громад області. Коли експонатів назбирається достатньо, аби відкрити експозицію, їх встановлюватимуть на території комплексу просто неба.

За словами Віталія Яковлєва, жодної політики у створенні такого музею немає, наразі ще навіть немає остаточної концепції того, у якому форматі функціонуватиме музей. Втім, основний посил є.

"Це просто пам'ятники минулого - і все", - пояснює заступник директора комплексу. Він розповідає, що завданням музею є саме консолідація суспільства, адже у всіх людей є різні думки та ставлення до таких пам'ятників.

У меморіальному комплексі сподіваються, що новий музей зможе стати майданчиком, який просто демонструватиме монументальну скульптуру минулого як таку. Про кошторис створення експозиції у меморіальному комплексі ще не йдеться - спочатку треба зібрати колекцію.

У музею вже є перший експонат, його надіслали із Нововодолазької громади - це величезний пам'ятник Леніну. Слідом за ним має прибути інший Ленін - вже бронзовий, його декомунізували в Ізюмі.

У меморіальному комплексі розповідають, що вони вже звернулися до усіх громад регіону, аби те з них, хто має декомунізовані пам'ятки скульптури, зверталися до музею та передавали їх для включення в експозицію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.