Львівський історичний музей став доступний у 3D-форматі

У Львові оцифрували 64 пам’ятки різних відділів історичного музею у межах інноваційного проєкту «Імерсивна платформа «Музей у 3D».

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Серед напрацювань проєкту – мобільний додаток та інтерактивна друкована сувенірна продукція (поштівки). Відвідувачам музеїв потрібно просто завантажити додаток, обрати там свій комплект поштівок, навести камеру смартфона на листівку з елементами доповненої реальності.

"Зображення буквально оживає, аудіогід паралельно розповідає історію музейного експоната. Те, що зазвичай експонують за склом, або через часові особливості зберігають у фондах, тепер можна роздивитися під будь-яким кутом.

Команда проєкту розробила 7 комплектів 3D-поштівок з Кам'яниці Корнякта, Музею-Арсеналу, Палаццо Бандінеллі, Музею визвольної боротьби України, Музею історії Львова, Музею історії України, Музею історії науки і техніки, Музею "Літературний Львів поч. ХХ ст." та Меморіальних музеїв Романа Шухевича і Євгена Коновальця. Окрім того, усі експонати розміщені у колекції ресурсу Sketchfab", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу Matterport суттєво відрізняються від уже створених в Україні, адже завдяки фотограмметрії кінцеве зображення набагато якісніше та чіткіше.

Результатом кількох місяців роботи стало те, що 10 відділів Львівського історичного музею тепер доступні з будь-якого куточка світу.

У міськраді наголосили, що сайт проєкту "Музей у 3D" став ядром усієї платформи, містить всю інформацію, а також прості інструкції, які дозволять усім користувачам швидко опанувати новий формат комунікації з музеєм. Це дасть змогу розвивати неформальну освіту, підсилювати імідж музеїв в Україні та за її межами, сприятиме інноваційному розвитку туризму.

Завдання проєкту – не просто віртуалізувати музеї, а завдяки такому популяризуванню музейних скарбів повернути відвідувачів у виставкові зали, в цікавому та новому форматі розказати історію унікальних експонатів, підсилити музейні інституції якісною сувенірною продукцією, яка згодом дасть змогу забезпечити додатковий фінансовий прибуток.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.