На Харківщині знайшли неушкоджене поховання у поселенні IX століття

Підземне поховання часів Хозарського каганату знайшли археологи Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна на території села Верхній Салтів

Салтівську археологічну культуру на Харківщині досліджують протягом 121 року. Це перша за останні 15 років не пограбована усипальниця, розповів Суспільному керівник експедиції Валерій Скирда.

 

"Це сімейне поховання. Тут знайшли тіла чотирьох людей: одного чоловіка, двох жінок та дитини. Жили вони у IX столітті. Дивує, що тут збереглися залишки дерева, на ногах чоловіка збереглися залишки шкіряного взуття, що є рідкісною знахідкою. Будемо думати, що реставратори зможуть з ними попрацювати. Знахідки, загалом, однотипні: бісер, бронзові бубонці, ґудзики, монети, які використовувалися як прикраси", — розповідає археолог.

За його словами, всього біля городища виділяють чотири могильники. Там, де знайшли поховання й залишки шкіряного взуття, — третій. З 1900 року науковці дослідили понад тисячу поховань катакомбного типу, але кордони городища досі не встановили.

"Тут було городище з кам'яними мурами, як укріплений пост. Навколо нього було два селища. В укріпленому поселенні жила адміністрація, військові, а у селищах жили звичайні ремісники, люди, які займалися сільським господарством", — розповів Скирда.

Із завершенням експедиції могили закопують. Усі знайдені артефакти передадуть до археологічного музею університету Каразіна, там їх мають відреставрувати й показати на виставці у жовтні.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.