Спецпроект

США повернуть Україні артефакти, які вкрали з будинків євреїв під час Голокосту

США конфіскували релігійні артефакти, які вкрали нацисти з єврейських синагог і будинків у Європі під час Голокосту. Артефакти спочатку збиралися виставити на торги в Нью-Йорку, але вирішили повернути у країни походження — в Україну, Румунію, Угорщину та Словаччину.

Про це повідомило Міністерство юстиції США.

Меморіальний музей Голоксту у Вашингтоні
Меморіальний музей Голоксту у Вашингтоні

Країнам повернуть 17 похоронних сувоїв, рукописів та інших історичних документів. Також серед артефактів — переплетений реєстр поховань між 1836 і 1899 роками з Румунії. Їх викрали у єврейських громад під час нацистського правління.

Виконувачка обовʼязків адвоката США Жаклін Касуліс заявила, що артефакти містять безцінну історичну інформацію, що належить нащадкам сімей, які жили і процвітали у єврейських громадах до Голокосту.

Аукціонний будинок Kestenbaum & Company заявив, що співпрацював з владою. До угоди долучився приватний колекціонер, відомий тим, що намагався "врятувати і зберегти єврейські історичні документи, які в іншому випадку були б втрачені". Після консультацій зі Світовою єврейської організацією реституції артефакти зняли з аукціону.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.