АНОНС: Золоту пектораль покажуть публіці у Музеї історичних коштовностей України

Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) представляє Скіфію у знахідках з кургану Товста Могила

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров (на Дніпропетровщині). Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

До 50-річчя цієї визначної дати в історії української археології Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України, 30 липня відкриває виставку "Пектораль. Знахідка століття".

Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу, а, відтак, знайдені старожитності набули нового статусу – музейних експонатів, що знайомлять із загадковим світом минулого.

Експонати у вітринах розмістять за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Ви побачите унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії.

Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки – оригінал пекторалі.

Цитати із робочого щоденника Бориса Мозолевського та світлини роботи експедиції занурять вас в атмосферу, яка панувала на розкопках, допоможуть відчути ті зворушливі миті, коли курган відкривав свої таємниці.


Час: 30 липня, п'ятниця, о 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце: Музей історичних коштовностей України, вул. Лаврська, 9, м. Київ


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 096 281 82 85 (Валентина).

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики та в партнерстві з Інститутом археології НАН України.


Виставка буде доступною для загального огляду з 31 липня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.