АНОНС: Золоту пектораль покажуть публіці у Музеї історичних коштовностей України

Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) представляє Скіфію у знахідках з кургану Товста Могила

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров (на Дніпропетровщині). Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

До 50-річчя цієї визначної дати в історії української археології Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України, 30 липня відкриває виставку "Пектораль. Знахідка століття".

Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу, а, відтак, знайдені старожитності набули нового статусу – музейних експонатів, що знайомлять із загадковим світом минулого.

Експонати у вітринах розмістять за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Ви побачите унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії.

Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки – оригінал пекторалі.

Цитати із робочого щоденника Бориса Мозолевського та світлини роботи експедиції занурять вас в атмосферу, яка панувала на розкопках, допоможуть відчути ті зворушливі миті, коли курган відкривав свої таємниці.


Час: 30 липня, п'ятниця, о 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце: Музей історичних коштовностей України, вул. Лаврська, 9, м. Київ


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 096 281 82 85 (Валентина).

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики та в партнерстві з Інститутом археології НАН України.


Виставка буде доступною для загального огляду з 31 липня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.