Автори фільму "Лемик" збирають кошти на продовження зйомок

В основу художнього фільму “Лемик” покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Священик УГКЦ Михайло Греділь узявся за створення кінострічки про Миколу Лемика.
 
У доробку автора вже є фільм "Незламні". Це короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

В основу художнього фільму "Лемик" покладено реальну історію, що сталась у Львові у 1933 році. - атентат на радянського консула Майлова. Головний герой – 18-річний юнак Микола Лемик.

Кошти на постпродакшн (монтаж, звук, кольорокорекцію) заклали Львівська ОДА та Городоцька громада. Однак великих фінансових витрат потребує сам процес зйомок.

Надати матеріальну допомогу можна переказом:

для фізичних осіб номер картки: ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

для юридичних осіб: ГО Апостольська Чота ЄДРПОУ 41606880 МФО 305299 Рахунок UA653052990000026001021012983 ПриватБанк

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.