АНОНС: вшанування українця, який загинув під час грузино-російської війни 1992-1993 років

14 серпня в Тбілісі в Кафедральному православному Соборі відбудеться урочисте вшанування воїнів, які загинули під час грузино-російської війни

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, колишній вояк УНСО Ігор Мазур – "Тополя".

Ця війна почалася 14 серпня 1992 року в Абхазії, де російські спецслужби розпалили вогонь абхазького сепаратизму. Потім все повторилося в Осетії.

"На боці сепаратистів воювали ті ж понаєхавшиє з рашки "вчорашні" кадрові військові, казачки, чеченці, вірмени, придністровські "добровольці". На допомогу Грузії прийшли ми українці - кілька сотень хлопців з УНСО зі зброєю в руках захищали територіальну цілісність Сакартвело (так називають свою державу грузини)" - йдеться у дописі Ігоря Мазура.

Семеро українців були нагороджені Президентом Грузії Едуардом Шеварнадзе орденом Вахтанга Горгасалі ІІ-го ступеня посмертно. Ще двадцятеро були нагороджені орденом Вахтанга Горгасалі ІІІ-го ступеня.

"Один з героїв - Леонід Ткачук, який загинув в бою за селище Шрома, був похоронений в центральному парку Сухумі на алеї Слави. Так сталося що в тому бою саме я закрив йому очі. Коли абхази взяли місто то ця могила і могили грузинів , які були поруч, були понівечені. Це було 28 років назад. І ось місяць назад дякуючи Червоному Хресту, пройшли переговори між ворогуючими сторонами. Це привело до того що абхазька сторона передала в Тбілісі цинкові гроби з тілами 4 грузинів і "Цвяха" (позивний Леоніда Ткачука). Провели експертизи і підтвердилося що це насправді ті воїни, які загинули ще в 1993 році" - повідомляє Ігор Мазур.

Сергій Ткачук -
Сергій Ткачук - "Цвях"

14 серпня у Тбілісі в Кафедральному православному Соборі відбудеться урочисте вшанування воїнів, які загинули під час грузино-російської війни, у тому числі і Леоніда Ткачука.

15 серпня тіло Леоніда Ткачука буде доставлене в Україну для перепоховання на Личаківському кладовищі у Львові.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.