Спецпроект

Російський проєкт «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» йде у школи та ВНЗ

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер у понеділок підписали меморандум про партнерство.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

 

У документі йдеться про спільні дії МОН із благодійним фондом щодо поширення знань про трагічні події Голокосту в Україні та Європі, застосування сучасних методик для практичної роботи з використанням новітніх освітніх інструментів, розвитку проєктної діяльності серед вчителів, школярів та студентів.

"Голокост – одна з найтрагічніших подій в історії не лише єврейського народу, а й України та Європи. Це наш спільний біль, який ми пережили разом та маємо разом докладати зусиль, щоб не повторити гірких помилок минулого. Тому команда МОН сприятиме проведенню спільних інформаційних та просвітницьких заходів, уроків пам'яті, наукових досліджень. Наше майбутнє – це мирна щаслива країна, привітна для всіх народів світу", - зазначив Шкарлет.

Меморандум передбачає розвиток співробітництва в галузі освіти та науки за такими напрямами:

-         проведення освітніх, наукових та культурних заходів, що сприятимуть посиленню інституційної спроможності обох сторін та будуть направлені на підтримку діяльності закладів освіти в Україні;

-         спільна координація в проведенні Національного уроку пам'яті, приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру 29 вересня 2021 року для школярів;

-         проведення в майбутньому щорічних Національних уроків пам'яті до роковин трагедії в Бабиному Яру для учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти;

-         проведення спільних інформаційних та просвітницьких заходів, зокрема, виставок, конференцій, вебінарів, круглих столів, приурочених до суспільно значущих подій;

-         підготовка спільних видань спеціалізованих навчальних матеріалів та створення спільних видавничих проєктів;

-         сприяння обміну інформацією з вивчення подій Голокосту між Фондом, закладами вищої освіти та науково-дослідними установами відповідно до узгоджених правил;

-         створення тематичних заходів із залученням експертів, науковців, громадськості, проведення конкурсів для вчителів, викладачів закладів вищої освіти, школярів, заснування номінацій, премій тощо.

"Спільно з Міністерством освіти і науки ми вже незабаром запропонуємо абсолютно новий підхід до вивчення історії Голокосту. Разом із вивченням матеріалів за підручниками учні зможуть спробувати себе в ролі дослідників, дізнаватися нове на практиці, працюючи з першоджерелами.

Для цього ми представимо освітню онлайн-платформу, куди учні зможуть додавати знахідки з домашніх архівів та оцифровані в місцевих музеях артефакти, спогади родичів про Другу світову війну", - сказав Яковер.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.