До 30-ї річниці Незалежності Укрпошта та Нацбанк випустили пам’ятну продукцію

Укрпошта ввела в обіг поштову марку та поштовий блок із зображенням Монумента Незалежності. Йдеться про 52-метрову колону зі статуєю Берегині-Оранти, яка тримає в руках калинову гілку.

Про це повідомляє Локальні історія.

 

До поштового блоку та марки в обіг випустили і конверти "Перший день" та сувенірний буклет. На конверті до блоку надрукували перший куплет Державного Гімну України.

Поштовий блок та марку уже ввели в обіг. Тираж марки становить – 150 тисяч примірників, а блоку – 25 тисяч.

В Укрпошті зазначають, що філателісти також можуть придбати сувенірний буклет, до якого, крім поштового блоку та марки "Монумент Незалежності (2001), Київ" увійшла й пам'ятна монета Національного Банку України "До 30-річчя незалежності України", яку ввели в обіг напередодні.

Окрім того, у Нацбанку анонсували, що 20 серпня вводять в обіг дві пам'ятні банкноти номіналами 100 та 500 гривень, присвячені 30-річчю Незалежності України.

"Пам'ятні банкноти відтворюють дизайн банкнот номіналом 100 та 500 гривень і водночас мають важливу відмінність – на їхньому лицьовому боці нанесена айдентика (символіка) до святкування 30-тої річниці Незалежності України", – розповіли в НБУ.

 

У регуляторі зазначають, що святкова айдентика "30 років Незалежності України" поступово змінює колір від зміни кута нахилу купюри.

Ціна пам'ятної банкноти номіналом у 100 гривень становить 114 гривень. Банкнота у 500 гривень коштує 512 гривень.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.