Безкоштовні екскурсії від Національного музею Революції Гідності

У вересні Національний Музей Революції Гідності проведе безкоштовні тематичні екскурсії основними локаціями Майдану.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Збір – в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до стели на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні зі Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла. Наші екскурсоводи розкажуть про найгарячіші події Революції Гідності та її героїв.


Тривалість екскурсії – до 1,5 години.


Розклад комплексних екскурсій у вересні:


по вівторках о 18:00 – 7, 14, 21, 28 вересня;

по середах об 11:00 – 8, 15, 22, 29 вересня;

по четвергах об 11:00 – 9, 23, 30 вересня;

в четвер о 18:00 – 2 вересня;

по п'ятницях об 11:00 – 3, 17 вересня;

в суботу о 14:00 – 4 вересня.


Кількість осіб у групах обмежено, тож організатори просять  зареєструватися за посиланням.

Щоб замовити екскурсію англійською, французькою або польською мовою, звертайтеся за телефоном +38 096 2842 807.

Збір в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).


За наближенням і перебігом вересневих екскурсій Музею Майдану можна стежити в мережі Facebook

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.