Новий відеоролик від УІНП розвінчує міф про «Золотий вересень» 1939 року. ВІДЕО

1 вересня розпочалась Друга світова війна, до цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Золотий вересень».

Відеоролик створений у межах відеопроєкту "Війна і міф".

 

"У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території Західної України сприймалось населенням як визволення "з-під панського гніту".

Акцентуємось на підписанні пакту Молотова – Ріббентропа, який включив СРСР у війну в 1939 році як агресора, а не в 1941-му як жертву. Зауважуємо, як місцевим населенням сприймався прихід радянської влади.

Наголошуємо на жорстоких та репресивних методах встановлення радянської влади на теренах Західної України, жертвами якої стали десятки тисяч людей" - йдеться у повідомленні УІНП.

Виробництво: Prosto Production.


Над випуском працювали: Бойко Тетяна, Бойченко Зоя, Дробович Антон, Майоров Максим, Тиліщак Володимир, Яременко Вікторія.


У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме: міф "Золотий вересень" – українці радо вітали прихід радянських військ" (автор – Олександр Зінченко).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.