У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

9 вересня в українських кінотеатрах стартує прокат документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню українців з території сучасної південно-східної Польщі до УРСР

Про це повідомляє пресслужба кінокомпанії УМ-Груп, яка займалася виробництвом фільму.

 

Дата початку прокату обрана невипадково, оскільки саме 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено українсько-польську "Угоду про обмін населенням", що поклала початок масовій депортації понад 480 тисяч українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Прокат проходитиме в Києві (в кінотеатрах "Жовтень", "Ліра", "Старт", "Дніпро", "Факел", "Kinoman", "Лейпциг", "Флоренція", кінотеатрі ім. Т.Шевченка), Запоріжжі (кінотеатр ім. О.Довженка), Житомирі (кінотеатр ім. І.Франка), Львові (Львівський кіноцентр), Херсоні (кінотеатр "Ювілейний"), Луцьку (кінотеатр "Premier City"), Ужгороді (кінотеатр "5 елемент"), Трускавець (кінотеатр "Злата"), Дрогобич (кінотеатр "Злата PLUS").

Крім того, 12 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться спеціальний показ стрічки за участю творчої та знімальної групи, квитки доступні за посиланням.

У пресслужбі уточнюють, що заплановано також серію спеціальних показів у мережі кінотеатрів "Планета Кіно" в Києві, Харкові та Львові. Наразі ведуться перемовини про організацію показів також у інших містах України.

Стрічку "Депортація 44-46" повністю профінансовано Державним агентством України з питань кіно, картина стала одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору.

Прем'єра фільму відбулася у 2021 році на кінофестивалі "Молодість". Пізніше стрічку також демонстрували на фестивалях у Кракові, Запоріжжі, Хмельницькому та інших містах.

У фільмі використано хронікальні кадри, тогочасні газети, історичні фотографії та мапи, а історії депортованих відтворено в ігровому й анімаційному сюжетах.

Науковий консультант картини – історик Роман Кабачій, сценарій рецензували із польського боку професор Жешувського університету Ян Пісулінський, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Творча команда фільму: режисерка – Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, режисерка анімації – Ольга Гаврилова, у головних ролях – Лариса Руснак та Ірина Лазер, оператор – Євгеній Кирей, композиторка – Оксана Моргунець, пісні – Ірина Лазер і гурт Mavka, художник-постановник – Владлен Одуденко, продюсери – Олена Яковенко й Артем Денисов, дистриб'ютор – кінокомпанія "Сіневерс".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.