Спецпроект

В Амстердамі відкрили національний меморіал жертвам Голокосту

У столиці Нідерландів Амстердамі відкрили перший національний меморіал жертвам Голокосту.

Про це повідомляє NOS.

 

Як зазначається, це проєкт польсько-американського архітектора Даніела Лібескінда, батьки якого пережили Голокост.

Меморіал являє собою лабіринт цегляних стін, які, якщо дивитися зверху, утворюють напис "На спомин". На кожній цеглині викарбуване ім'я єврея, рома чи сінті, яких було депортовано з Нідерландів і знищено у нацистських концтаборах під час Другої світової війни. В одному місці увічнено пам'ять 102 163 жертв.

Вартість проєкту становила 15 млн євро.

У відкритті пам'ятника взяли участь король Нідерландів Віллем-Александер та прем'єр-міністр Марк Рютте.

Будівництво меморіалу тривало кілька років. Місцеві мешканці намагалися запобігти його зведенню, побоюючись напливу відвідувачів і туристів. Місце спорудження меморіалу затвердив суд.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.