Євангеліє Анни Ярославни на виставці в Москві видають за російське

На виставці в Москві, присвяченій російсько-французьким культурним відносинам, серед іншого, експонується Реймське Євангеліє: цю видатну пам'ятку доби України-Русі історики пов'язують з дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, майбутньою королевою Франції.

Як повідомляє Радіо Свобода, в експозиції цей рукопис представлений як російська писемна пам'ятка.

 

Як зазначається, виставка з пафосною назвою "Франція і Росія: 10 століть разом", яка відкрилася 17 вересня у музеях московського Кремля і триватиме аж до січня наступного року, викликала резонанс у соцмережах.

"Експозиція привертає увагу довгим переліком авторитетних музейних установ, які були причетні до її створення. Тут і Національний музей палаців Версаль і Тріанон, Музей Вікторії та Альберта, Національна бібліотека Франції, московська Третьяковська галерея, Державний музей образотворчого мистецтва імені Пушкіна тощо", - йдеться у повідомленні.

На огляд відвідувачів виставлено близько 200 експонатів.

Проте найбільше обурила користувачів соцмереж пропагандистська складова виставки. Так, Олексій Копитько звертає увагу на те, що організатори виставки першим актом російсько-французьких відносин вважають шлюб київської князівни Анни Ярославни та французького короля Генриха I. При цьому жодним чином не пояснюється, хто вона така і який стосунок мала до Москви. На думку Копитька, це і є наріжним каменем російсько-французької дружби.

"Якщо цей камінь прибрати, то дружба скорочується років на 550 і має відраховуватися з початком 17-го століття. У 1615 році відбулося перше московське посольство у Франції", – зазначив Копитько.

Повідомляється, що в експозиції також представлене Реймське Євангеліє, яке, на думку істориків, привезла з собою з Києва у Францію Анна Ярославна.


Реймське Євангеліє – один з найвідоміших зразків слов'янської писемності 11-12 століть. Складається з двох частин. Одна з них, написана кирилицею, потрапила до Франції разом з Анною Ярославною. Цим Святим Письмом, що зберігається у бібліотеці міста Реймс, упродовж століть благословляли французьких монархів, які сходили на престол.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.