Спецпроект

До роковин початку розстрілів у Бабиному Яру УІНП презентував соціальний ролик. ВІДЕО

29 вересня вшановуються 80 роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру, коли лише за два перших дні німці розстріляли 33 771 киян лише через те, що вони євреї.

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 

"Загалом за два роки окупації, за різними оцінками істориків, у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, радянських підпільників та інших категорій населення.

Практично чверть населення, що лишилася в окупованому Києві. Бабин Яр став першим жахливим експериментом нацистів із "вирішення єврейського питання" і поклав початок створенню "фабрик смерті" по всій Європі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та "засудила" до вбивства.

"Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту. Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам'ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу.

Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки – культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння", - акцентує Дробович, висловивши сподівання, що участь у цих пам'ятних подіях об'єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру.

У пресслужбі повідомляють, що до 80-х роковин трагедії Український інститут національної пам'яті спільно зі студією "Диваки Продакшн" презентує соціальний ролик із циклу "Події епохи", в якому були використані фрагменти виставки "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", історична хроніка, кадри із німецько-білоруського фільму "Бабин Яр". У ролику наголошується на важливості збереження історичної пам'яті з покоління до покоління.

Історичний консультант ролика – Віталій Нахманович.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.