АНОНС: Історичний фестиваль LEGIO Historica Херсон IV. ПРОГРАМА

Історичний фестиваль LEGIO Historica вчетверте повертається у місто Херсон. Не дивлячись на усі негаразди, команда історичного проєкту продовжує доводити, що історія - це зовсім не нудно!

Про це повідомляють організатори у Фейсбуці.

 

2 та 3 жовтня 2021 року у Літмузеї – відділі Херсонського обласного краєзнавчого музею, арт-просторі FREEDOM, Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара на вас чекатимуть найкращі дослідники та публічні історики міста і всієї України з цікавими лекціями, майстер-класами, настільними іграми, кінопоказами, книжковою ярмаркою, дискусіями та інтригуючими презентаціями.

Говоритимуть про археологію, таємниці архівів, нетривіальні сторони історії і, як ніколи багато - про місто Херсон і його (анти)героїв, розбиратимемось з тим, як історія може допомогти нашому регіону у формуванні іміджу на всеукраїнському та міжнародному рівнях.

 
 

Вхід на усі заходи фестивалю – вільний!


Фестиваль організований у межах Міської програми "Молодь Херсона" 2021-2025 рр. за підтримки Управління молоді та спорту Херсонської міської ради. Захід буде проведений з дотриманням усіх карантинних обмежень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.