Під час показу фільму про Голодомор на центр "Меморіал" у Москві напали невідомі. ВІДЕО

У Москві під час показу фільму Аґнешки Холланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Приблизно через 10 хвилин після початку фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Багато глядачів злякалися, вирішивши, що відбувається захоплення заручників.

Потім нападники піднялися на сцену, стали називати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".

До приїзду поліції вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників та їхні мотиви наразі немає.

Фільм, під час показу якого стався напад, оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України.

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" – некомерційна організація, що займається дослідженням політичних репресій у СРСР і сучасній Росії.

Міністерство юстиції Росії визнало правозахисний центр "іноземним агентом" у 2014 році. Історико-просвітницьке товариство було визнано "іноагентом" у 2016-му.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.