Зеленський осоромився перед ліцеїстами на Хортиці

Президент «переніс» 700-річний дуб з правого берега Запоріжжя на Хортицю.

Про це повідомляє Главком.

 

Вчора президент Володимир Зеленський зганьбився під час промови на острові Хортиці, що у Запоріжжі. Він виступав перед ліцеїстами та згадав про місце, де вони приносили присягу – острів Хортицю.

"Протягом багатьох століть історії Хортиця була своєрідним форпостом у боротьбі проти різних ворогів. Саме тут зародився й кувався непереможний дух козацтва, який і в наш час допомагає нам боротися з ворогом", – заявив Володимир Зеленський.

Далі у своїй промові він несподівано згадав об'єкт, який не має жодного відношення до острова Хортиця.

Зеленський заявив, що "на Хортиці є відомий 700-річний дуб, біля якого, за легендою, гетьман Богдан Хмельницький збирав військо, а славетний кошовий отаман Іван Сірко з іншими козаками писав листа турецькому султану".

Зазначимо, що 700-річний запорізький дуб знаходиться не на острові Хортиця, а у правобережній частині Запоріжжя, у місцевості, яка називається Верхня Хортиця.

Додамо, що президент Зеленський завітав до Запоріжжя у День захисників та захисниць для того, щоб взяти участь у церемонії складання присяги ліцеїстами та врученні бойових прапорів. Це дійство відбулося на острові Хортиця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.