Спецпроект

АНОНС: Громадське обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру

Український інститут національної пам’яті пропонує до громадського обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру. Документ розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України Національної академії наук України

25 жовтня о 13.30 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться громадське обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру.

 

Концепція передбачає створення у Бабиному Ярі в Києві цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам'ятників та меморіалів на території яру. Документ пропонує бачення, як упорядкувати та об'єднати наявні об'єкти і пам'ятні місця у цілісний меморіальний парк.

Також концепція передбачає створення двох музеїв: Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру. Після завершення громадського та експертних обговорень Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.

СПІКЕРИ:

Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті

Олександр Лисенко, Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

Віталій Нахманович, Провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру

Тетяна Пастушенко, Кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України

Долучитися і поставити запитання можна буде наживо або через You-tube сторінку Медіа-центру.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.