Мерія Львова відмовила видавати Росії останки Миколи Кузнєцова

Члени виконавчого комітету Львівської міськради 22 жовтня одноголосно проголосувати проти передачі Росії останків радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнєцова, який похований у Львові на Пагорбі Слави.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Поки громадяни України, які перебувають в ув'язненні на окупованих територіях та на територіях Росії не повернуться додому, рішення про перепоховання не матиме підтримки на виконавчому комітету Львівської міськради", – зазначив під час засідання виконкому мер Львова Андрій Садовий.

Касаційний адміністративний суд Верховного суду зобов'язав міськвиконком передати останки Миколи Кузнєцова родичам до Росії, а також підтвердив, що вони зібрали необхідні документи для перепоховання.

За словами міського голови Львова це не перше таке судове рішення у цій справі.

"Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни? А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які сьогодні ув'язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях? Наша позиція однозначна – ми не співпрацюємо із окупантами!" – пояснив позицію міської влади Андрій Садовий на своїй сторінці у фейсбуці.


Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року, коли ветерани Єкатеринбурга звернулися з таким проханням до Львівської міськради.

У 2007 році до Львова приїжджала делегація з Росії, але тоді їм відмовили у наданні останків. У 2008 році громадянка Росії Маргарита Брюханова, родичка радянського розвідника, звернулася з таким проханням до місцевих органів Львова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.