В Івано-Франківську презентували повстанський архів

В Івано-Франківському обласному Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери презентували повстанський архів, який вдалося придбати з приватної колекції

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук: "Наш музей отримав особистий архів, який належав уродженцю нашого краю Михайлу Дяченку, якого по підпіллі УПА більше знають як Марко Боєслав та Гомін. Левова частка цього архіву, який знаходився у бідоні, це – особисті записи Михайла Дяченка, що для нас є великою цінністю. Це 10 зошитів, частина з них – його твори, які досі не опубліковані і не відомі для широкого загалу. Якби ми не придбали цей архів, вони б потрапили до іншого приватного колекціонера і залишились недоступними для громади".

 

Для музею придбати архів допоміг небайдужий чоловік, який побажав залишитись не названим. Перемовини з колекціонером тривали близько двох місяців. Завершити їх, каже історик, допоміг мер Франківська Руслан Марцінків. Усі документи є у доброму стані, що дозволить науковцям провести дослідницьку роботу та оцифрувати їх.

"Ця колекція нараховує 215 різноманітних позицій. За тим, що останні брошури датуються 1950-м роком, ми припускаємо, що цей архів був законсервований у металевому бідоні в цей час і зберігався у приватних руках", - додав Коретчук.

"Ми вже домовились про кілька видань за підсумками роботи саме з цієї колекції. Якщо деякі речі дослідникам відомі, то деякі будуть опубліковані вперше. Так ми будемо повертати їх громаді", - запевнив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Окрім рукописів Марка Боєслава, в повстанському архіві є пропагандистські матеріали різних авторів, повстанський журнал "Чорний ліс", який редагував Боєслав, унікальні спогади командира радянських партизанів Вершигори, книги 1920-х, 30-х та 40-х років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.