У Росії заборонили українську організацію «Просвіта»

Артемівський міський суд Приморського краю ухвалив рішення про ліквідацію некомерційної організації «Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта», що знаходиться у Владивостоці

Про це повідомляє Бабель.

 

Суд Приморського краю ухвалив рішення щодо ліквідації "Просвіти" ще 19 липня 2021 року. Чинності воно набуло 28 серпня.

Рішення було прийнято у відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції після того, як організація потрапила під дію закону про кримінальну відповідальність для російських громадян за звʼязки із "небажаними організаціями", під яким у даному випадку розумівся Світовий конгрес українців.

У липні 2021 р. українські громадські організації з Росії повідомили Світовий конгрес українців про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ.  Щоб захистити українську національну меншину в Росії від репресій, СКУ прийняв  та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями  з Росії.

Однак, це не врятувало владивостоцьку Просвіту від закриття.

Міністерство закордонних справ України висловило протест з цього приводу.

"Рішення про примусове припинення діяльності центру "Просвіта" та інших осередків української культури в РФ яскраво ілюструють істинну "російську гостинність" для тих громадян інших країн, спорідненість з якими російська влада продовжує так відчайдушно доводити, заохочуючи до набуття російського громадянства. Влада РФ не лише не демонструє наміри захищати права українців Росії, а й всіляко обмежує можливості участі у процесі прийняття рішень з питань, що їх стосуються, перешкоджаючи будь-яким спробам їхньої самоорганізації", — сказано в заяві МЗС.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.