Дослідники знайшли у Помпеях кімнату рабів із предметами побуту. ВІДЕО

Археологи в Помпеях розкопали кімнату рабів, що дає більше розуміння про повсякденне життя помпейців, які загинули внаслідок виверження вулкану.

Про це 6 листопада повідомляє Міністерство культури Італії.

 

Кімнату знайшли в результаті розкопок вілли Чивіта Джуліана. У кімнаті було одне високе вікно і жодних прикрас на стінах, однак збереглися залишки трьох деревʼяних ліжок: два з них були розміром 1,7 метра, а одне — 1,4 метра, що, можливо, вказує на те, що там жила сімʼя з дитиною.

Поблизу деревʼяної скрині були металеві предмети та тканини, які "здаються частиною упряжі для коней". Також дослідники знайшли деревʼяний кермовий елемент колісниці.

Горщики та інші особисті речі були під ліжками, а вісім амфор (це стародавня посудина, що використовувалася як глечик для зберігання) — у кутку.

Ця вілла з панорамним видом на Середземне море на околиці давньоримського міста вважається однією з найзначніших нещодавніх знахідок у Помпеях.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.