АНОНС: Презентація документального серіалу “10 Днів незалежності України” із показом епізоду про Революцію гідності

На презентації ви зможете побачити показ десятої серії проєкту “10 Днів незалежності України” про Революцію гідності та поспілкуватися із авторським колективом.

Про це повідомляє Український кризовий медіа центр.

 

Цього року Україна відзначає 30-річницю проголошення незалежності України. В рамках переосмислення історії вийшла низки документальних проєктів періоду здобуття української незалежності в кінці 80-початку 90-х.

В той же час боротьба за українську державність у 20 столітті тривала понад 100 років, з часу створення Центральної Ради у 1917 році.

24 серпня на youtube каналі, facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху, а також в ефірах телеканалу Еспресо та Прямий стартувала прем'єра документального серіалу "10 Днів незалежності України".

Унікальна хроніка, незвичні локації, легка подача та короткий формат – все це про проєкт "10 Днів незалежності України". В кінці жовтня вийшла остання, десята серія проєкту, присвячена Революції гідності.

Чому саме десять днів незалежності? Команда проєкту вважає, що без тих Днів незалежності, які передували 1991-му, зокрема першого Дня незалежності 22 січня 1918, проголошеного в Києві, а також Днів незалежності проголошених у Хусті 1939 року та Львові 1918 і 1941 роках, і навіть без липневої незалежності 1990-го – не була б можливою і незалежність 91-го.

Більше того, без тих днів коли українці піднімалися на боротьбу за свою свободу вже після 91-го (мова йде про Помаранчеву революцію чи Революцію Гідності).

Тому незалежність потрібно розглядати не як якийсь одномоментний акт, коли було ухвалено документ певною кількістю голосів (у тому числі комуністів) у парламенті 24 серпня 1991, а як досить тривалий процес боротьби за неї до цієї дати і боротьби за її утвердження вже після неї.


Спікери:

Володимир В'ятрович, історик та автор проєкту;

Леся Вакулюк, сценаристка;

Андрій Сайчук, сценарист;

Михайло Смуток, продюсер.


Час: 10 листопада, середа, 10:00


Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ



Проєкт здійснений за підтримки Українського культурного фонду.


УВАГА. Вхід до прес-центру можливий лише за наявності негативного ПЛР-тесту або СOVID-сертифікату.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.