Генпрокуратура Росії вимагає ліквідувати правозахисний центр "Меморіал"

Силовики твердять, що правозахисники порушують закон про "іноземних агентів" – не ставлять на своїх матеріалах відповідну позначку.

Про це повідомили у "Меморіалі".

 

Генпрокуратура РФ подала позов про ліквідацію організації до Верховного суду Росії.

"Це політичне рішення про знищення товариства "Меморіал" – організації, яка займається історією політичних репресій та захистом прав людини", – йдеться у заяві правління центру.

Верховний суд РФ розгляне це питання 25 листопада.

"Меморіал" включили до списку "іноземних агентів" у жовтні 2016 року. До грудня 2019 року на нього наклали штрафів на загальну суму 3 млн рублів.

Відповідно до закону, громадські організації – "іноземні агенти" повинні вказувати свій статус у всіх матеріалах або повідомленнях, які вони розповсюджують через ЗМІ або інтернет.

Штраф для посадової особи за відсутність маркування "іноагенту" і за відмову так реєструватися може становити від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, для організації – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів. За повторне порушення штраф для юрособи може становити до 1 млн рублів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.