Мінкультури передасть костел Святого Миколая в користування парафії — до 1 червня 2022 року

Міністерство культури України передасть столичний костел Святого Миколая в користування парафії після ремонту, однак не пізніше 1 червня 2022 року.

Про це повідомили на сторінці парафії у четвер, 11 листопада.

 

Крім цього, Міністерство культури має допомогти Національному будинку органної музики знайти нове приміщення для репетицій та концертів — досі він розташовувався в костелі. Національний будинок має переїхати до 1 червня 2022 року.

Також сторони домовились, що релігійна громада буде дотримуватися вимог закону "Про охорону культурної спадщини", адже костел є памʼяткою культурної спадщини національного значення.

Що стосується ремонту після пожежі, то залишилося підписати договір і, власне, виконати роботи (протягом 6 місяців від дати підписання договору).


Нагадуємо, що 3 вересня 2021 року в костелі Святого Миколая сталась пожежа. Загоряння сталось між першим і другим поверхами, вогонь швидко поширився на покрівлю будівлі, однак його швидко загасили.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.