На Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі Соколовській

У місті Коростишів на Житомирщині відкрили пам’ятник Марусі (Олександрі Соколовській), її батькові й трьом братам-отаманам, які були борцями проти більшовиків у 1918-1921 роках

Відкриття монумента відбулося в суботу, 13 листопада.

 

"Пам'ятник славній Отаманці Марусі – Олександрі Соколовській – відкрито сьогодні у Коростишеві. Її сміливість та подвиги в ім'я України так добре для усіх нас описав Василь Шкляр у романі "Маруся". Пан Василь і сьогодні на відкритті виступив із натхненним словом про неї. Вклонився пам'яті славної Марусі і я", – написав у фейсбуці політик, колишній віцепрем'єр-міністр і міністр культури В'ячеслав Кириленко.

Автором монумента є скульптор Віталій Рожик.

"Віталій Рожик безкоштовно виготовив пам'ятник родині Соколовських. Монумент складається зі стели та інформаційної таблички. А ініціаторами встановлення пам'ятника виступили історики-краєзнавці та письменники, з-поміж яких – Володимир Гонський та Василь Шкляр", – повідомив  коростишівський міський голова Іван Кохан.

Після відкриття монумента в Коростишеві багато хто з присутніх вирушив на Черняхівщину до рідного села Соколовських Горбулева, де вшанували пам'ять отамана Олекси Соколовського на місці його поховання біля тамтешньої церкви.

У грудні 2022 року виповниться 120 років від дня народження Олександри Соколовської.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.