У дерев’яній церкві на Львівщині знайшли давню синьо-жовту стрічку

У селі Кугаїв, що на Львівщині, є старовинна дерев'яна церква 1693 року. Оскільки стан бойківської церкви вимагає укріплення, зараз нею займається група волонтерів та готує будівлю до зими. Під час таких робіт знайшли шовкову синьо-жовту стрічку.

Про це повідомляє Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 

"Коли, після завершення усіх робіт, ми почали прибирати, в одному дуже непримітному місці знайшли отакий бант із синьо-жовтої стрічки.

Виглядає на давню, шовкову стрічку.

Може був час, коли хтось вважав за необхідне не знищити, а саме заховати цю стрічку в старовинній церкві.

Спробуємо проконсультуватися з реставраторами тканин. Може вдасться зорієнтуватися, з якого часу може бути цей синьо-жовтий бант" - написав А. Салюк.

У коментарях підписники припустили, що ця стрічка опинилася в церкві за часів Другої світової війни, а тому, хто її заховав, могла коштувати свободи чи навіть життя. Водночас художниця-реставраторка Мар'яна Квятковська зауважила, що знахідку могли сховати і раніше – близько сотні років тому.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.