У Чехії відкрили виставку «Втрачене дитинство – історії з України»

У Празі за участі посла України в Чехії Євгена Перебийніса відбулося відкриття вуличної виставки «Втрачене дитинство – історії з України», яку підготували співробітники музею Територія Терору у співпраці з чеською організацією Paměť národa

Про це у Фейсбуці повідомило Посольство України в Чеській Республіці.

 

У дипустанові розповіли, що це історії десяти людей, які дітьми постраждали від нацистського і радянського насильства, репресій чи депортацій, стали свідками масових вбивств і геноцидів, народилися у неволі або втратили батьків.

"Це унікальні голоси дитячого досвіду Голодомору, "Великого терору", Голокосту, депортації кримських татар і масових репресій. Кожна історія особлива, але всі герої виставки у свій спосіб зазнали травми "втраченого дитинства". Дехто навіть у другому поколінні", – розповів про проєкт український історик Олександр Пагіря.

Виставку розміщено в парку генерала Ласаро Карденаса в Празі 6 неподалік від Посольства України й відвідати її можна до 20 грудня.

Проєкт "Втрачене дитинство" підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.