УІНП презентував вуличну виставку про українських правників

У вівторок, 30 листопада у Києві презентували виставку "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі"

Розташована на експозиційних стендах УІНП, що розташовуються у сквері №3 на Контрактовій площі, неподалік пам'ятника Григорію Сковороді.  Цю виставку Інститут відкрив у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова. 
 
 
20 стендів розповідають історії  видатних українських правників та адвокатів - Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та багатьох інших, їхню участь в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в рамках Російської та Австро-Угорської імперій, участь в українському державотворенні. Відображається розвиток українських правничих студій та правничої думки у міжвоєнний період, в умовах перебування українських інтелектуалів в еміграції.
 
"Дуже важливо розповідати про історію України через біографії людей, які її творили та змінювали на краще. Раніше ми організовували виставку про українських археологів, а сьогодні говоримо про правників та юристів, які багато зробили для осмислення того, що є держава, що є права людини, що є здоровими стосунками між державою та правом. Я сподіваюсь, що ця традиція буде продовжена і ми відкриватимемо нові та нові імена", - зазначив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Своє чергою співавторка виставки, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ольга Токарчук зазначила, що  "працюючи в різноманітних наукових та громадсько-політичних організаціях, засновуючи друковані видання, українські правники встановлювали контакти і налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями. Кінцевою метою правників-науковців і правників-політиків було відновлення державного суверенітету України".

 

"Ми відзначаємо вагомий внесок української адвокатури у боротьбу за національне визволення і незалежну державність. Адвокати своєю політичною діяльністю, громадською працею і професійним хистом реалізували прагнення народу до життя у вільній, демократичній Україні. Вони очолювали уряди та міністерства, запроваджували реформи, проголошували незалежність і соборність, зберегли атрибути державності в еміграції. Національна асоціація адвокатів України, долучившись до організації цієї виставки, таким чином вшановує адвокатів, які стояли біля джерел нашої державності",  –  підкреслила співорганізаторка виставки, проректорка Вищої школи адвокатури, керівниця Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик.

 

Виставка "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі" триватиме до кінця січня 2022 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.