УІНП презентував вуличну виставку про українських правників

У вівторок, 30 листопада у Києві презентували виставку "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі"

Розташована на експозиційних стендах УІНП, що розташовуються у сквері №3 на Контрактовій площі, неподалік пам'ятника Григорію Сковороді.  Цю виставку Інститут відкрив у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова. 
 
 
20 стендів розповідають історії  видатних українських правників та адвокатів - Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та багатьох інших, їхню участь в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в рамках Російської та Австро-Угорської імперій, участь в українському державотворенні. Відображається розвиток українських правничих студій та правничої думки у міжвоєнний період, в умовах перебування українських інтелектуалів в еміграції.
 
"Дуже важливо розповідати про історію України через біографії людей, які її творили та змінювали на краще. Раніше ми організовували виставку про українських археологів, а сьогодні говоримо про правників та юристів, які багато зробили для осмислення того, що є держава, що є права людини, що є здоровими стосунками між державою та правом. Я сподіваюсь, що ця традиція буде продовжена і ми відкриватимемо нові та нові імена", - зазначив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Своє чергою співавторка виставки, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ольга Токарчук зазначила, що  "працюючи в різноманітних наукових та громадсько-політичних організаціях, засновуючи друковані видання, українські правники встановлювали контакти і налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями. Кінцевою метою правників-науковців і правників-політиків було відновлення державного суверенітету України".

 

"Ми відзначаємо вагомий внесок української адвокатури у боротьбу за національне визволення і незалежну державність. Адвокати своєю політичною діяльністю, громадською працею і професійним хистом реалізували прагнення народу до життя у вільній, демократичній Україні. Вони очолювали уряди та міністерства, запроваджували реформи, проголошували незалежність і соборність, зберегли атрибути державності в еміграції. Національна асоціація адвокатів України, долучившись до організації цієї виставки, таким чином вшановує адвокатів, які стояли біля джерел нашої державності",  –  підкреслила співорганізаторка виставки, проректорка Вищої школи адвокатури, керівниця Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик.

 

Виставка "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі" триватиме до кінця січня 2022 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.