У Китаї археологи знайшли місце поселення доби неоліту

Археологи з Інституту археології провінції Ганьсу (Китай) заявили про виявлення місця поселення доби неоліту.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Йдеться про місце поселення з віком від 5 600 до 6 100 років. Воно належить до ранньоземлеробських культур Яншао періоду неоліту в басейні середньої течії річки Хуанхе.

У центрі поселення – площа, оточена понад 100 житловими спорудами, а на її периферії перебувають три кільцеподібних рови, які використовували як оборонну споруду того періоду.

На території центральної площі городища науковці знайшли льох у вигляді печери об'ємом приблизно 60 кубометрів.

Крім того, на місці поселення було знайдено вироби з каменю та кераміки, а також кістки тварин. Особливий інтерес у фахівців викликала знайдена серед іншого нефритова головка скіпетра. За оцінками археологів, серед відомих у країні аналогів вона є найдавнішим символом влади та авторитету.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.